Все о рыбалке

Наступним  кроком громади було зариблення водойми, адже за довгі часи безладу на р.Синиця було знищено велику кількість риби, яку запускали рибалки при Радянському Союзі, і деяку частину вже в наші часи рибалками УТМР. Дякуючи добровільним внескам членами громади, які витрачалися  лише на зариблення р.Синиця, нами було запущено за чотири роки понад  тринадцять тон зарибку.

Неодноразові  акції по очищенню берегової зони  також давали свої результати, але на жаль ненадовго.

Також нами було проведено змагання для дітей. Дякуючи нашим спонсорам змагання проводилися на високому рівні: призи, листи подяки. На змаганнях приймали участь понад вісімдесят учасників, серед яких були не лише діти, а і їхні батьки, дідусі та бабусі. Особливо приємно повідомити, що в цих змаганнях приймали участь і рибалки з інших країн, які по закінченню змагань особисто подякували громаді за проведені змагання.

Здається, що не так? Річку очистили, рибу запустили, дамбу відремонтували, змагання провели, ловись рибка велика. Ось  тут  слово  «велика»  збентежила наших рибалок. Наведу декілька прикладів. Один з постійних рибалок, який сидів цілодобово на річці, міг виловити більш ніж 30 кг риби, повірте, у мене є фотоматеріали, які це підтверджують, але я не виставлю їх з тих міркувань, що для справжнього рибалки це «огидно». Перше питання порядно рибалки. А навіщо скільки риби рибаку, а що буде завтра? Даю відповідь, така кількість риби потрібно для того щоб її продавати, і це дійсно виявилося на нашій водоймі, нашою рибою були забезпечені всі місцеві бари, ресторани, і просто носили попід хати. 

Нами було проведено неодноразові пояснювальні розмови  про правила спортивного рибальства, але, здається, нас ніхто не почув. В деяких рибалок  ми вилучали «перемети», на яких знаходилося більш ніж 37 гаків, а таких переметів у нього було чотири. Коли задавали питання навіщо скільки вам снастей, була одна відповідь: - «А чому отому рибаку можна, а мені ні?». Або ще: - «А воно все одно не клює». Річка просто була поділена на сектори між рибалками, виникали сварки за місце під «сонцем».

Хтось запитає, а куди дивилася Громада рибалок ? Дійсно, провина існує в тому, що понадіялися на порядність рибалок, але  не в нашому суспільстві це може виявитися.

Коли на річці дійшло все до краю ми вирішили взяти знову кермо в свої руки. Ось так активні учасники покинувши свої домашні справи вирішили виплисти на водойму і особисто встрітися з тими  «горе-рибалками», які поділили нашу водойму на «моє і твоє». Але, коли ми виплили на човнах на річку, ми майже нікого не застали, хоча це був вечірній літній вечір, кладки були порожніми. А головне те, що ми не мали змогу навіть проплисти посередині водойми, наші весла, як справа так і зліва, підіймали волосінь та резинки  тих «переметів», які залишили рибалки на своїх кладках. Їх була безліч… Ось тут і було нами вирішено – досить!!!

І поплили ми наводити порядок. Порядок ми дійсно навели, нами було знято більш ніж вісімдесят переметів, на деяких висіла мертва риба. Нам здалося що все, порядок наведено. Але не все так просто. На другий день після рейду посипалися жалісні скарги: - «Навіщо мені зрізали снасть?».  Ми запитали, а чому ви не були біля ваших переметів, відповідь була така: - «Тож я пішов вечеряти». На що ми відповіли, в один час на р.Синиця пішли вечеряти вісімдесят рибалок.

Всі перемети, які ми видалили з водойми були знищені на березі річки,про що свідчать відео та фото матеріали.

Ось така картина вималювалася на нашій р.Синиця.

Головна задача громади була виконана, але ми зіткнулися з новою задачею, це жадність та непорядність, ось тут дійсно важко. Легко було забрати та знищити сітки, запустити рибу, а ось як боротися з цією проблемою?????????????

Автор Яворович О.