(1884, с. Юзефове, нині с. Йосипівка – 1925) Український військовий і політичний діяч. Полковник російської ар- мії, який перейшов на бік УHP (1917). Член Української партії соціалістів- революціонерів (УПСР). У 1917–1918 рр. входив до складу Центральної Ради та Українського Генерального військового комітету, виконував функції представника при генеральному штабі в Петербурзі. У січні 1918 р. призначений товаришем міністра військових справ і праці М. Порша, з лютого 1918 р. – військовий міністр (кабінет В. Голубовича) Української Народної Республіки У кінці 1918-го – на початку 1919 р. – командир Окремого прикордонного корпусу і начальник залоги в Кам’янці-Подільському. У вересні 1919 р. працював ревізором військо- вих місій УHP y Празі, Відні та Берліні. Секретар президії Закордонної делегації УПСР у Відні. Улітку 1920 р. разом із М. Грушевським написав листа до ЦК КП(б)У з пропозицією про співпрацю. У серпні 1921 р. по- бував у Харкові, де вів переговори з більшовицьким керівництвом про можливість повернення віденської групи УПСР в Україну.
